January 24th, 2008

face

Кладовища в українській традиційній культурі

 Джерело: http://www-history.univer.kharkov.ua/sno/sno_konf_files/sno_konf_58/sushko.htm
(c) Сушко В. А.
(Харківський історичний музей)

Кладовища в українській традиційній культурі (за матеріалами етнографічних досліджень Слобідської України ХІХ - ХХІ ст.)

 

Темою нашої розвідки є феномен кладовища в українській народній культурі.

 

Ставлення до померлих, стан, в якому перебувають некрополі, є показчиком рівня культури суспільства [1]. Для носія української традиційної культури кладовище, цвинтар завжди було місцем святим, шанованим. Питання організації та функціонування кладовищ та цвинтарів входять як складова частина до системи української народної поховально-поминальної обрядовості [30].

 

Перша фіксація поховальної обрядовості українців-слобожан зроблена в повісті засновника української прози Г. Ф. Квітки-Основ'яненка "Маруся" [14, с. 181-194]. На етнографічній точності творів прозаїка наголошував ще акад. М.Ф. Сумцов [24, с. 190-214]. Першим науковим дослідженям є опис похорону літньої жінки, наведений у "Записках о Южной Руси" П.Куліша сер. ХІХ ст. [17, т. ІІ, с. 281-290]. Деякі відомості про поховальну обрядовість Слобідської України наводяться у збірках етнографічних матеріалів, що виходили наприкінці ХІХ ст. [12; 18; 31], та в етнографічних розвідках початку ХХ ст. [6; 10; 25; 33; 35; 36] Однак в усіх згаданих працях питання некрополістики розглядалися в кращому випадку побіжно, а то й зовсім опускалися.

Collapse )