Snusmumryk
  • lada28

місце без пам'яті і пам'ять місця

Originally posted by lada28 at місце без пам'яті і пам'ять місця
Що залишається від місця, коли від нього вже нічого не залишається? Це колишній єврейський цвинтар у Червонограді - ми побачили його на карті 1939 року, у місцевому музеї, пішли десь в ту околицю і натрапили на чоловіка, який пам'ятав про нього. Пан Богдан приїхав жити у Червоноград в 1952 році і знав, що його двоюрідний дід будував там баскетбольний майданчик, а в процесі виявилося, що у землі черепи. Зараз на тому місці, на вулиці Белзькій 8 нічого не будують, але немає ні позначки, ні таблички і підозрюю, що скоро паркани сусідніх будинків почнують розширюватися. Але люди пам'ятають, вони дивляться на ту дорогу-клумбу-паркани - і бачать єврейський цвинтар.

Мене дуже зачаровують такі порожні місця в Галичині - пустирі, городи, дороги, які виявляються колишніми кладовищами, синагогами, чиїмись будинками і які (бо ж навіть руїн там немає) існують лише завдяки пам'яті місцевих людей. Часто місцеві мешканці вже самі не бачили, що там було, а розповідають зі слів своїх батьків. Одного разу я була на українському цвинтарі і мені показували родинні могили - від них не залишилося, ані хреста, ані надгробка, лише горбики, але родина пам'ятала тих тіток і дідів, котрі лежали під цими горбиками. Зникле минуле, поросле травою, яке витає десь у повітрі, завдяки пам'яті людей і завдяки нашим запитанням, бо якщо не запитувати, ніхто сам не розповість. Скільки може існувати місце лише в пам'яті, не видаючи своїм виглядом жодної інформації? Покоління? Декілька поколінь? А якщо записати, а якщо сфотографувати?

face

Добровольці відновлять у Польщі український цвинтар

Пластуни і просто охочі допомогти подались у двотижневий табір-експедицію. Поїхала група на етнографічні українські землі. У Польщі неподалік Перемишля хлопці та дівчата приведуть до ладу занедбані українські цвинтарі.

Експедицію на колись українських, а тепер уже польських землях планували ще з січня. П’ятий табір-експедиція "Вирій" зібрав понад 40 добровольців, які два тижні неподалік Перемишля відновлюватимуть надгробки на українських цвинтарях.

Добровольці повернуть цвинтарю його первинний вигляд, розчистять та приберуть могили, а ще складуть список похованих.

Окрім інструментів, "виріївці"прихопили два вказівники, встановлення яких вже погодили з поляками.

Учасники експедиції не лише львівські пластуни, а й хлопці та дівчата із Донецька, Харкова, та Південної України.

За шість років існування табору-експедиції його учасники встигли відновити у Польщі три цвинтарі та привели до ладу українську церкву біля села Любичі.
http://lviv24.com/home/showSingleNews.do?dobrovoltsi_vidnovlyat_u_polshhi_ukrayinskiy_tsvintar&objectId=79461

абсент

Подольская глубинка. Кладбище в с. Стина

Оригинал взят у tim_taller15 в Подольская глубинка. Село Стина
Бывают такие места которые словно притягивают к себе какой-то неведомой силой. Стина как раз одно из таких. Когда я в первый раз побывал тут зимой, то пообещал сам себе непременно сюда вернуться в теплое время года. Получилось это только в конце мая.



К сожалению, и в этот раз у нас было не очень много времени на осмотр села и окрестностей и мы сразу двинулись в сторону старой церкви с заброшенным кладбищем. Это самое атмосферное место в Стине, к тому же именно тут когда-то стоял замок.

Collapse )

древо

Урочище Сандармох, Карелія. Серпень 2012 року.

Originally posted by osokor_ua at Урочище Сандармох, Карелія. Серпень 2012 року.
Урочище Сандармох, Карелія. Серпень 2012 року.
Великий кам'яний український хрест встановлений завдяки Л. Скрипниковій виключно за приватні кошти жертводавців.

Фото: А.Баштовий, А.Гуменюк, М. Гаврилюк.


Collapse )